Нас з дитинства доглядають,

Свою ласку виявляють,

Перші кроки вчать робити,

Жити дружно, всіх любити.

Поважайте і любіть

Рідних неньку й тата.

Ласку їх і доброту

Треба вам цінувати.

Ви для них, наче скарб,

Про який вони дбають.

День за днем все життя

Бережуть і плекають.

ДІТИ ВЧАТЬСЯ ТОМУ, ЩО БАЧАТЬ В СВОЄМУ ЖИТТІ

Якщо дитина оточена критицизмом - Вона вчиться звинувачувати.

Якщо дитина бачить ворожість - Вона вчиться битися.

Якщо з дитини глузують - Вона вчиться бути боязкою.

 Якщо дитину постійно соромлять - Вона вчиться відчувати себе винуватим.

Якщо дитина оточена терпимістю - Вона вчиться бути терпимою.

Якщо дитину підтримують - Вона вчиться упевненості.

Якщо дитину хвалять - Вона вчиться цінувати інших.

Якщо з дитиною обходяться справедливо - Вона вчиться справедливості.

Якщо дитина відчуває себе в безпеці - Вона вчиться вірити.

Якщо дитину підбадьорюють - Вона вчиться подобатися самій собі.

Якщо дитину приймають і звертаються до неї доброзичливо - Вона вчиться знаходити любов в цьому світі.

В житті у кожного є цінностей багато,
На жаль, багатство в нім не варте ні гроша.
Життя тоді чогось великого і варто,
Як є Сім’я, Здоров’я, Друзі і Душа.
Хоч і Робота теж свої права диктує,
Але її змінити можна, щось знайти…
Вона і піднімає нас, й дисциплінує,
У ній ми до вершини можемо дійти.
Робота теж серйозна штука, а не жарти,
Бо бездіяльність — скука, сірість і пітьма…
А без Сім’ї, Здоров’я, Друзів що ти вартий?
І без Душі, якщо в тобі її нема…
Ці вічні цінності життєві — незрадливі,
На них одних завжди життєвий курс держи.
Ці справжні, незамінні цінності важливі:
Сім’ю, Здоров’я, Друзів, Душу — бережи.

Віра в Бога, передана батьками, подібно свічці, проливає тихе й тепле світло на весь життєвий шлях людини. Учені й митці, які подарували людству корисні винаходи й прекрасні витвори мистецтва, схиляють голови перед Творцем. А що ми, батьки XXI століття, передамо нашим дітям? Навчимо читати, писати, рахувати і винаймемо репетитора з англійської мови? Це, звісно, необхідно, корисно й добре, але цього недостатньо. Чи вкладемо ми в маленьку голівку знання про те, що є Творець- Життєдавець, Який створив Землю і Всесвіт, людину і її невмирущу душу? Чи навчимо ми маленьку душу схилятися у молитві перед Богом і просити прощення, захисту, допомоги. Батьки, на відміну від Бога, не всемогутні й не всюдисущі, тому не завжди зможуть зарадити дитячим проблемам.

І не треба наївно думати, що це неважливо, мовляв, дитина виросте і якось сама розбереться, у що й у кого їй вірити. Погляньте на світ, на його «темні закапелки», які зараз перестають бути табу, а навпаки, виставляються і пропагуються. І якщо ми будемо пасивними або байдужими до духовного виховання дітей, то, повірте, є кому скористатися цим. Духовне виховання починається з сім’ї, але чому б не поширити його й на освітній процес, якщо є така можливість?!

Разом з батьками 

Виховання - справа серйозна

Не виховуйте дитину - вона все одно буде така ж як ви, - виховуйте себе.

Не бійтеся говорити близьким 10 слів - дякую, будь ласка, прости,

я тебе люблю, чим я можу тобі допомогти.

Ми дивимось вперед - з надією, вгору - з вірою, по сторонам - з любов'ю, назад - з вдячністю.

Дякуємо, шановні батьки, що ви - з нами.