Консультативний центр

для батьків або осіб, які їх замінюють і дітей,  які виховуються в умовах сім’ї

(що проживають за адресами : пр.Григорівського десанту № 20,

22,22-а, 24, 26, 28, 30, вул.Хіміків 16,

МІЗ вул.Квіткова, Вишнева, Польова)

Батькам майбутніх школярів

Вступ дитини до школи завжди хвилюючий момент, як для дітей, так і для батьків. Коли починати готувати до школи? Чи повинні це робити батьки, чи вихователі?  

Одні вважають, що треба починати готувати малюка, починаючи з трьох років, інші - за рік до вступу до школи. Але, взагалі, все дошкільне життя дитини - це і є підготовка до школи. Найголовніше - не впадати у крайнощі.

Якщо говорити формально, то дитячі психологи виділяють кілька критеріїв готовності дітей до навчання у школі.

1. Інтелектуальна готовність (здатність до концентрації уваги, вміння будувати логічні зв'язки, розвиток пам'яті, дрібна моторика);

2. Емоційна готовність (мотивація до навчання, вміння зосередитися, керувати емоціями);

3. Соціальна готовність (потреба в спілкуванні, корекція поведінки в колективі, здатність навчатися).

Багато хто вважає, що якщо дитина відвідує дитячий садок - значить, підготовку до школи повністю забезпечують вихователі. Дійсно, спеціально організовані заняття допомагають дітям підготуватися до школи. Але без додаткових занять така підготовка буде неповною. Дитині потрібне постійне закріплення знань: зроблене вдома вона має перевірити і закріпити в дитячому саду і, навпаки, знаннями, отриманими в дитячому саду, їй потрібно поділитися з батьками.

Зазвичай, коли говорять про  готовність малюка, мають на увазі головним чином його інтелектуальний розвиток. Але є ще одна, не менш важлива сторона. І пов'язана вона з психологічною підготовкою дитини. Ось на які моменти варто звернути увагу.

- Як тільки ваша дитина стане школярем, вона набагато більше часу буде проводити самостійно. Тому, щоб ви мали спокій, слід, перш за все, розвинути у дитини самостійність. Батьки  мають навчити його  залишатися вдома. Навчіть його дотримуватися основним принципам безпеки.

- Володіння навичками самообслуговування так само необхідно дитині в школі: він повинен вміти самостійно переодягатися у спортивну форму, збирати портфель і т. д.

-У дитини повинно бути сформоване вміння організувати робоче місце, своєчасно починати роботу, вміти підтримувати порядок на робочому місці під час навчання.

- Важливо, щоб до школи у дитини був досить різноманітний досвід спілкування з незнайомими людьми - і дорослими і дітьми. Давайте дитині можливість практикуватися у встановленні нових контактів. Це може відбуватися в поліклініці, на дитячому майданчику, в магазині.

- Не секрет, що не завжди оточуючі доброзичливі й повні розуміння. Вчіть дитину не губитися, коли  критикують або - дитячий варіант - дражнять. Готуйте його до того, що в школі він може зіткнутися і з негативними оцінками своєї роботи.

Головне, щоб малюк розумів: критикуючи його, ви даєте оцінку не його особистості в цілому, а конкретного вчинку. Прекрасно, якщо вироблена досить стійка позитивна самооцінка. Тоді, на зауваження або вчителя дитина не образиться, а постарається щось змінити.

- Важливо для дитини вміти висловлювати свої потреби словами.

Навчіть дитину говорити про свої бажання, по можливості організуйте такі ситуації, коли йому потрібно попросити про допомогу незнайомого дорослого або дитини.

- У школі малюк нерідко буде потрапляти в ситуації порівняння з однолітками. Значить, варто  до школи спостерігати за ним в іграх.  Як дитина реагує на успіх інших, на свої невдачі?

- Намагайтеся, щоб дитина звикала працювати самостійно, не вимагала постійної уваги і заохочення з боку вчителя. Хваліть дитину за готовий результат.

- У виконанні будь-якої справи не дозволяйте зупинятися на середині.

- Привчайте дитину  спокійно сидіти і працювати протягом певного часу. Включайте в розпорядок дня найрізноманітніші заняття, чергуючи спокійну роботу за столом з рухливими іграми. Особливо це важливо для  активної, рухливої дитини.

- З перших днів ваш першокласник буде почувати себе впевнено, якщо заздалегідь прищепити йому елементарні навички роботи на уроці. Наприклад, навчити правильно тримати олівець, орієнтуватися на сторінці зошита чи книги, уважно слухати інструкцію і виконувати її, відраховувати потрібну кількість клітинок і т. д.

Розкажіть дитині про те, як ви самі пішли у перший клас, про своє навчання в школі, про своїх вчителів, подивіться разом з дитиною свої шкільні фотографії, пограйте в школу, розкажіть про шкільні правила.

Необхідно зупиниться ще на одному важливому моменті. Розвинена дитина і готова до школи дитина – мають відмінності. Навчання - це ті вміння і навички, яким дитину навчили: уміння писати, читати, рахувати. Інтелектуальний розвиток - це розумовий потенціал, здатність дитини  до самостійного навчання, до вирішення проблемних завдань. Тобто навченість і розумовий розвиток - це аж ніяк не синоніми!

- Чим займатися з дитиною, щоб вона виявилася готовою до школи?

У першу чергу треба подбати про  її  здоров'я. Плавання, прогулянки, фізичні вправи - це заняття, що сприяють майбутньому успішному вступу в шкільне життя.

Найважливіший спосіб розвитку (що стосується  мовлення,  уваги,  спілкування,  пам'яті,  уяви, логіки і ще до багато  іншого) - читати дитині книжки. Потрібно читати (або розповідати) дітям казки не менше півгодини на день.

Корисні заняття, які змушують працювати фантазію, уяву, самостійну кмітливість: малювання, ліплення, конструювання.

Треба використати цей період і для розвитку різноманітного пізнання, для накопичення різних відомостей про світ речей і людей. У цей період дитина набуває первинний досвід переживання позитивних і негативних емоцій, вчиться радіти, страждати, співчувати, закладається фундамент особистості.

Про покарання.

Перед тим, як зважитись на фізичне покарання, дайте відповіді на кілька запитань:

Чи знає дитина, що вона вчинила погано? Карати можна, якщо дитина знає, що порушила заборону.

Чи вперше порушена заборона? В перший раз можна покарати м’якіше.

Чи не можна обійтись без фізичного покарання? Просто суворо поговорити.

Можливо можна використати метод природних наслідків, який буде більш ефективним?

Чи має місце «умисний злочин» або через необачність?

Чи контролюю я себе? Ніколи не карайте в гніві. Страх, це стіна між дитиною та вами. Дитина повинна знати, що поганий вчинок тягне за собою покарання, але не відміняє любові.

Чи є щось, що вибачає погану поведінку дитини? Може вона захворіла або втомилася?

                           Батько

   Чомусь багато батьків переконані, що поки дитина мала, не вміє ходити та розмовляти, їй цілком вистачить і мами. Це не чоловіча справа – змінювати памперси та «агукати».От підросте трішечки, тоді й тато може брати участь у процесі виховання. Але якщо дитина знає ласкавий голос батька, його добре обличчя, запах, сміх, якщо вона звикла до турботливих дотиків батьківських рук, отже тато стане для малюка такою ж важливою людиною, як і мама. А якщо тато постійно відсутній, пізно повертається з роботи або сідає біля телевізора, щойно перетнувши поріг дому, це означає, що поступово батько буде витиснутий на периферію сімейного життя. Як варіант, у такій родині дитина обожнюватиме тата здалеку і вважатиме себе не вартим татових уваги та любові. Холодна ж зневага батька викликає у дитини невпевненість у своїх достоїнствах, силі та привабливості.

   Як це не дивно, але деякі мами теж підтримують таку оману та прагнуть відсторонити тата від «непотрібних» турбот. Якщо ви – із таких батьків, то вже зараз замисліться над тим, якою виросте ваша дитина. Добре було б із першого моменту появи малюка вдома запросити батька до дитячої кімнати та дати йому можливість колисати, перевдягати. Насправді багато чоловіків просто не впевнені у своїх силах, а зовсім не відмовляються це робити. Любляча мати неодмінно захоче, щоб у дитини був теплий, турботливий і добрий тато. Це означає, що їй, напевно, удасться побороти свої ревнощі та бажання безроздільно панувати в житті дитини.

 Чим старшою є дитина, тим складнішими є її взаємини із батьком, який уособлює силу, мудрість та владу. Якщо батько попередні роки був близьким другом дитини, то, швидше за все, і в підлітковому віці дитина прийде до батька за порадою. Вимоги до батька стають серйознішими: чи вміє батько плавати? Чи багато він заробляє? Чи вірить у Бога? Підростаючи, син здійснюватиме свідоміші спроби бути схожим на батька: старанно копіюватиме його ходу, манери, стиль одягу. Якщо син ідентифікує себе з батьком, то це означає, що він захоплюється ним і хоче бути схожим на нього.

Що вміє гарний батько?

убезпечити дитину;

уважно вислухати, бути великодушним, справедливим і чуйним;

палко вболівати за успіхи дитини;

запропонувати корисну пораду;

навчити робити правильний вибір;

навчити поважати маму;

хвалити за гарні вчинки;

критикувати за непорядні вчинки;

дотримуватися правил, які він прищеплює дитині.